хотіла написати якийсь веселий пост, який би підняв краєчка ваших вуст.
але життя бентежне.. отже просто події,банальний перелік ніякого видєлування. будете в курсі от і всьо
-провалилась на 3му поверсі дачі в ту неділю, саме перед Свіржем, вже тоді відчувала , який Свіржець очікує.
було боляче і неприємно, але
-приїхали в середу о 6й у Львів : Аня , Жекан, Приймак
шлялись тамм, зустрічали вони знайоми своїх, могилянців, яких як китайців скрізь%
на тому же Свіржі ходли вітались, як у школі ніби.
-думаю про сам Фест вже всі все і так знають, душу не було, води мало і не відразу, хавки теж, туалети гуняві
-зато Маруся щодня бігала від наметового містечка вгору-вниз.. качала своє мяско, і майже нічого не хавала. в основному пили, і ввечері було шось типу каші з консервою
-у нас було 11-13 палаток в відділені. я ,мабуть, вже ніколи не відпочиватиму таким кгвалтом. сама обожнюю таке, купу народу, шкода правда, що не могла підтримати з ними розмови, оскільки вони постійно ділились плітками, і обговорювали вчителів,хлопців, дівчат,уроки,минулі подорожі, бла бла, карочє їхнєє магілянскє
але я наздвичайно вдячна всім-всім, дівчаткам, які були не байдужі. Мацюк , яка навчила мене клепати глінтвейн, Галі, з якою ми танцювали під несприйнятий мною реггі(ну чи шось растаманське,можете подивитись гурти 1го дня фесту), Олі, яка часто допомагала готувати, Ярі за нові знайомства) та і веселий супровід, Бабаку за слухняність(хД,все-таки моя мазь була краще пластиря), Зої , Оленці, Антону, Ярославу - за позитив , Младесі і Остапу за їх затишок,Любкові за веселі розповіді,Вовчику та Надійці-за ті стрибки до упаду), Марічці- яка дуже вручила нас, і познайомилась з ще однією дуже хорошою відвертою людиною) я вже не пам"ятаю усіх, але було дійсно дуже душевно часомо
особливо ці троє, з якими ми були з початку до кінця
Приймак-який роздуплював постійно мене, відшліфовуючи недознання, відчуваю, ще пару тижнів, і я б вже світилась інтелектом і здібностями%
Жекан-ой бідняга Жєкан, на тій парковці. єдина найбільш знайома мепні людина з тої іноуніверситетської тусні.
Анюта- за те, що була поруч, за те що поговорили.дякую)=*
ще я блрала туди електричний чайник, який я так і не поюзара, бо просто не було де
а от прасочкою я все ж таки повипрямляла волосся) під головною сценою фесту, розмутили розетки, і поки заряджали наші телефони ми прасували волосся.
ми мили волосся в джерелі з якого текла зимна вода,ми реєстрували людей, і продавали квитки людям, в той день, коли було його скасовано, ну то таке. нас оштрафували в трамваї Львову ,по дорозі до свіржу, а назад, коли виявилось, що фест скасований,і ми були уже у Львові. і їхали в трамваї, пішов град-вимкнули електрику-і погода повалила дерева на машини і знесла нам спеку, і забрала в мене голос
найбільш мені сподобалось, як другого дня, вночі, коли всі були разом, біля останньою нерозібраної сцени,мене підняв Кашко(до речі, оцьому велике дзенкую за це), і інші тримали за спину. а я просто бачила неймовірну кількість крапок на небі, музику, і голова тисячі людей, п"яне повітря, і кульку на руці. це було прекрасно
прийїхавши додому, охоронник стрєбавал апоказати студак, я прийшлось повертвти батька, який з моїми ручами вже на лєваку був
я вдома, але тут таке унилає, ,якісь всі злі, наче пмс глобальний. ображаються, зляться, психують
тьфу тьфу всеж буде отакі справи малята
сьогодні вже побувала в автошколі
дізналась, що мої танці подорожчали, але то не важлива, тепер вони на вихідних, що не радує зовсім
хочу фотографувати... завтра їд у на дачу, бо не всі частини тіла, ще падали з 3го поверху.
вся в сльозах.нічого не хочеться, можеться, і як завжди. воно пройде.
видалилась з контакту, хоча це ненадовго.
просто нендалі думки я мабуть спати. води ще нема гарячої
живем. все
=* вас всіх
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
boorulka_m
www.fanwalk.tv/boorulka